Учням
Ніна Дергач
ДІДУСЬ СТАРАЄТЬСЯ
Не відходить ні на мить
Від екрана Рая,
А дідусь її книжки
У портфель складає.
Зошит з алгебри поклав, —
Сам до себе мовить
Та у розклад загляда, —
Ще потрібно з мови.
Не забути б фізкультуру,
Бо на тижні тому
Вклав я чоботи, а кеди
Залишились вдома.
ЗБЕРІГАЮ СИЛУ
Я в тролейбус вранці
Втиснувся насилу.
Пішки в школу не ходжу —
Зберігаю силу.
Їхати — зупинку,
Всівся під вікно я.
Буркотить якийсь дідусь:
— Міг би і постоять!
Я постоять міг би,
А старі б хай сіли,
Та спортсменом хочу стати —
Зберігаю сили.
БОЛІЛЬНИКИ
Болить нога у Гриця,
То друг його, Мирон,
За мить, велосипедом,
Привіз на стадіон.
Ну й глядачів сьогодні!
А гра!.. Два голи — вмить!
— «Ди-на-мо!» — Гриць скандує.
— «Спартак!» — Мирон кричить.
Скінчилися змагання,
Нога болить — біда!
І тут Мирон до Гриця:
— Поїхали!.. Гайда!
— З тобою не поїду,
Якось дійду і сам.
Ти за «Спартак» болієш —
Не по дорозі нам.
Смішинки від дітей
Учитель:
— Синицин, як розділити п’ять картоплин між шістьма дітьми?
Синицин:
— Треба зробити пюре.
На уроці географії.
Учитель запитує Сергійка:
— Що ти знаєш про Сахару?
Сергійко:
— Ну, в Сахарі виробляють «сахар».
На уроці французької мови.
— Руслане, скажи мені, як буде по-французьки «писати»? — запитує учня вчитель.
— Так, як і по-українськи. Сісти за парту і водити ручкою, — відповів Руслан.
***
Хлопчик їв морозиво й танув у роті.
***
Нарешті Оксана П. дізналася, як іти до міської картинної галереї, — поряд із галереєю відкрилася дискотека.
Учням на замітку!!!
У підручнику "Світова література" для 5-го класу (О. М. Ніколенко...) є слова пісні, яку співають герої твору Р. Дала. Дуже корисно прочитати і зробити висновки й учням інших класів...
— Повторюємо день і ніч
найважливіш у в світі річ:
НЕ ТРЕБА дітям дозволяти
до телевізора сідати.
Цю штуку хай би взагалі
не знали дітлахи малі.
По всіх світах, з самого рана
вони сидять біля екрана
і не відходять до півночі,
аж їм на лоба лізуть очі.
(Ми якось у одній з кімнаток
знайшли таких очей з десяток).
Сидять незмигно і статично,
неначе в трансі гіпнотичнім,
сидять, неначе наркомани,
і всотують теледурмани.
Вони стають, звичайно, милі —
такі чемненькі, неспесиві,
не б’ються і не бешкетують,
вас не чіпають, не дратують,
так все снодійно і похвально...
І це, по-вашому, нормально?
Чи знають татусі і мами,
що робить телик з дітлахами?
У ГОЛОВІ СТАЄ В НИХ ПУСТО!
ГНИЄ УЯВА, МОВ КАПУСТА!
УСІ ЗНИКАЮТЬ ПОЧУТТЯ
Й ТАКЕ ТУПЕ СТАЄ ДИТЯ,
ЩО НЕ СПРИЙМАЄ ЧАРІВНІ
КАЗКИ, ФАНТАЗІЇ Й ПІСНІ!
А МОЗОК, ЯК ШВЕЙЦАРСЬКИЙ СИР,
У МОЗКУ ТІМ — МІЛЬЙОНИ ДІР ...
ПОРОЖНІ ОЧІ, ЗГАСЛИЙ ЗІР!
Гаразд, — ви скажете, — ми згодні
екран розбити хоч сьогодні,
та як ми будем розважати
своїх дітей? Чим забавляти?..»
У відповідь спитаєм вас:
«А що робили діти в час,
коли потвор цих не було?
Що втіху й радість їм несло?»
Забули вже? Вам нагадати?
Ми ладні по складах сказати:
BO-Н И ... ЧИ -ТА -Л И ... КНИ -ЖЕЧ-КИ !
Байки ЧИТАЛИ, казочки,
Історії ЧИТАЛИ різні,
ЧИТАЛИ зранку і допізна!
В дитячій скрізь книжки стояли,
і на підлозі теж лежали!
І на столі, і біля ліжка
дітей чекала гарна книжка!
Казки чарівні, фантастичні,
дракони в них, кити незвичні,
пірати, острови скарбів,
принцеси з чарівних країв,
розбійники і кораблі,
слони, цигани, королі.
І людожери на вогні
готують щось у казані.
(Як пахне! Що це — з кмином юшка?
Та ні, це хлопчик-нечемнушка!)
Аж перехоплювало дух
від тих книжок ... Ось Вінні-Пух,
он Білосніжка йде до лісу...
Ось Гуллівер веде Алісу
у Дивосвіт, і прямо тут
до них підходить ліліпут.
Ген королева виглядає,
чи знайде Герда свого Кая ...
Таке, готуючись до сну,
читали діти в давнину!..
(Переклад Віктора Морозова, за редакцією Олекси Негребецького й Івана Малковича)
Коментарі
У прозовому творі Р. Дала вміщено віршовані фрагменти — пісні, які співають працівники фабрики Віллі Вонки (умпа-лумпи, які прибули з далекої дикої країни і втілюють природний погляд на цивілізацію і сучасних людей). У цих піснях засуджуються надмірні захоплення сучасних дітей їжею, жуйками, телевізійними розвагами, розкриваються причини дитячих проблем у сучасному світі. Хор умпа-лумпів звертається не тільки до дітей, а й до дорослих. Засобом від дитячих хвороб сучасності умпа-лумпи вважають книжки, які розвивають творчу уяву та мислення, покращують характер і душу дитини.
ВІЛЬНИЙ ЧАС — ЦЕ СКИБКА ВІД БУХАНЦЯ НЕРОБОЧОГО ЧАСУ!
Вільний час — проблема, яка цікавить кожного, хто прагне розвинути свою особистість, жити змістовно. Це наше велике багатство. Для одних вільний час — хвилини солодкого неробства й лінощів, для інших — найсумлінніша праця, час для самоосвіти, для розваг і захоплень.
Людина, що проводить час у неробстві, щоденно втрачає частину свого життя. (Чим вона молодша, тим більше її життєвого часу втрачено, оскільки замолоду час плине набагато повільніше). Що порадити?
Іржі Томан, чеський соціолог, радить розуміти вільний час по-сучасному, підходити до нього з позицій сьогодення. Адже життя обмежене в часі. І ми ніколи не відшкодуємо того, що втратили сьогодні. Вільний час сприяє відновленню наших сил, всебічному, гармонійному нашому розвиткові, й використовувати його треба як своє велике багатство, що вдасться лише тоді, коли ми житимемо повноцінно, різноманітно, належно озброєні гумором і добрим настроєм. Час — надзвичайна цінність. Бережіть його, дбайте, щоб ви його не марнували. Організуйте своє життя таким чином, щоб у вас вистачало часу і на працю, і на самовдосконалення, інтереси, розваги, на відчуття життєвих радостей.
· Бережіть час — це тканина, з якої виткане життя (К. Річардсон).
· Розваги і діяльність роблять години короткими (В. Шекспір).
· Кожна людина, для якої важлива лише одна річ, є небезпечною (Дж. К. Честертон).
